Тимчасова та постійна посвідка на проживання - у чому основні відмінності?
Основний запит від іноземних громадян, які впритул підійшли до думки про легалізацію свого статусу в країні, до фахівців адвокатського об'єднання Zigma – у чому відмінність тимчасової та постійної посвідки на проживання в Україні, як відбувається оформлення та як швидко можна отримати статус.
Що таке тимчасова посвідка?
Посвідку на проживання нерідко плутають із візою. Але це різні статуси. Віза – це дозвіл на в'їзд до країни та перебування в ній на визначений документом строк – короткостроковий чи тривалий.
Посвідка на тимчасове проживання при цьому документ зовсім іншого формату:
- це своєрідне посвідчення особи іноземця, що дозволяє перебувати на території України та перетинати її кордон без оформлення додаткової візи;
- дає можливість працювати в країні, купувати нерухомість, вести бізнес. Офіційно влаштуватися працювати без отримання дозволу нерезидент неспроможна;
- дає декларація про отримання пенсії з вислуги років;
- можливість навчатися на денній формі (при отриманні спеціального дозволу).
Власник тимчасової посвідки не може претендувати на допомогу по народженню дитини, не може служити у ЗС України, брати участь у виборах, а медичне обслуговування передбачене лише на оплатній основі.
Продовжувати посвідку на тимчасове проживання необхідно щорічно.
Постійна посвідка - що це й у чому основні відмінності від тимчасової
Основне різницю між статусами у тому, що тимчасова посвідка має термін дії. Його дія рано чи пізно закінчиться, а ось посвідка на постійне проживання – довгостроковий чи постійний. Фактично це варіант обмеженого громадянства. Його власник отримує всі правомочності громадянина, за винятком – право на участь у виборах, можливість працевлаштуватися у державні структури.
Як такого, терміну дії постійна посвідка немає, її доведеться переоформити по досягненню 25 і 45 років.
Інші відмінності від тимчасової:
- можливість отримувати безкоштовне медичне обслуговування;
- право отримувати всі види пенсій, передбачених законодавством України (зокрема і соціальні);
- для офіційного працевлаштування чи навчання не потрібно отримувати додаткових дозволів. Необхідно виплачувати прибутковий податок за ставкою 15% до того моменту, поки не буде отримано статус резидента;
- якщо новонароджений отримує громадянство України, батько має постійне посвідку, має право на отримання допомоги.
Варто розуміти, що отримати право на постійне проживання в країні одразу не вийде. Спочатку необхідно стати власником тимчасової посвідки, прожити з цим статусом встановлений законодавством період, а потім звернутися за отриманням постійної. Для оформлення права на тимчасове проживання не обов'язково приїжджати до країни. Зробити це можна і за її межами – за дозволом на міграцію можна звернутись і на території іноземної держави, звернувшись до представницьких органів України.
Окрема ситуація - отримання тимчасової посвідки у зв'язку з одруженням. У цьому випадку звернутися за отриманням постійної посвідки можна буде вже за два роки, оформлення паперів відбувається у спрощеному режимі. Зазначимо, що законодавство України не містить жодної відповідальності за укладення фіктивної спілки.
